“Сутність людини не змінюється" 

Мудра притча, яка навчить вас розбиратися в людях"

Якщо роздумуєте, чи давати зраднику другий шанс, якщо сподіваєтеся, що людина зміниться на краще, то корисно собі нагадувати цю коротку історію.

Якось Скорпіон попросив Черепаху перевезти його через річку. Черепаха відмовлялася, але Скорпіон таки її вмовив.

– Ну, добре, – погодилася Черепаха, – тільки дай слово, що ти мене не вжалиш.

Скорпіон дав слово. Тоді Черепаха посадила його на спину і попливла через річку. Скорпіон сидів упокорі всю дорогу, але біля самого берега боляче вжалив черепаху.

— Як тобі не соромно, Скорпіоне? Ти ж дав слово! – Закричала Черепаха.

— Ну і що? – спитав він холоднокровно. — Скажи, чому ти, знаючи мою вдачу, погодилася везти мене через річку?

— Я завжди намагаюся допомогти кожному, така вже моя природа, – відповіла Черепаха.

— Твоя природа – допомагати всім, а моя – всіх жалити. Я зробив рівно те, що робив завжди.

***

На жаль, так часто й буває в житті. Люди вірять, дають другий, третій, десятий шанс підступній, підлій та брехливій людині. Вони щиро вірять, що вона зміниться. Але це омана…

Наближаючи до себе непорядних людей, не ображайтеся і не нарікайте, якщо вони вас підведуть. Така їхня природа. Якщо сумніваєтеся в людині, тримайтеся від неї подалі. Не пускайте її у своє життя і у свої справи.

1) Вірте не словам, а вчинкам

Яка різниця, що людина обіцяє. Які гарні пісні співає. Як голосно та пафосно кається.

Якщо в поведінці нічого не змінюється, якщо вона продовжує діяти схожим чином, то на що тоді розраховувати?

2) Якщо зрадила, збрехала кілька разів – це вже в природі людини

Звичайно, трапляються випадки, коли людина змінюється кардинальним чином. Але цьому передує ланцюжок подій. Вона сама стає іншою, це помітно, це ні з чим не сплутаєш.

На жаль, це лише винятки із правил.

Найчастіше ж у брехуна, негідника, зрадника роками відпрацьовані приймачі. Йому так зручно жити і немає потреби змінюватися.

3) Марно намагатися переробити людину, якщо сама вона в цьому не зацікавлена

Намагатися когось переробити – це утопічна стратегія. Не витрачайте свої ресурси даремно. Краще займайтеся собою та своїм життям.

 

 

 

 

 

 

 

 

 🛌 Що робити, коли не можете заснути?

📌 Збережіть цю нотатку, та поверніться до неї в той момент, коли ви не можете заснути. Це коротка дихальна вправа, яка допоможе приборкати ваші думки, що заважають сну.

🧘‍♀️Перевага цієї дуже короткої вправи в тому, що її можна робити де б ви не знаходились і в будь-яких умовах:

1️⃣  Зручно сядьте або ляжте;

2️⃣   Закрийте очі та розслабте повіки. Уявіть, що ви лежите в приємній прохолодній воді;

3️⃣   Прикрийте праву ніздрю великим пальцем правої руки;

4️⃣   Розслабте та випряміть інші чотири пальці правої руки;

5️⃣   Вдихніть через ліву ніздрю, а  потім прикрийте її чотирма вільними пальцями правої руки. При цьому відпустіть ваш великий палець з правої ніздрі та видихніть через праву ніздрю;

6️⃣   Повторюйте протягом кількох хвилин: вдихаємо через ліву ніздрю, прикриваючи праву великим пальцем, видихаємо через праву, прикриваючи ліву ніздрю рештою пальців;

7️⃣   Повторюємо, поки дихання не стане дуже повільним та спокійним, ваш мозок стане менш тривожним і ви зможете заснути.

Бережіть себе 💚

Слава ЗСУ, Cлава Україні

 Як розповісти дитині про "Хвилину мовчання"?                                                                                   

З таким питанням звертаються дорослі.                                                                        

❓Чи слід це робити?                                                                                                                        

❓Як розповісти, щоб не травмувати дитячу психіку?                                                            

Розповісти потрібно, проте під час цієї бесіди бажано "тримати себе в руках". Ми розповідаємо дитині, що в країні йде війна, отже є люди, які захищають нас, завдяки їм ми живі та знаходимося в певній безпеці. "Хвилина мовчання"-  це можливість висловити свою вдячність нашим захисникам, в тиші подумки подякувати їм за їх роботу, згадати загиблих і помолитися за живих.   Дітям не слід розповідати про воєнні звірства, щоб не сприяти повторній травматизації. Але розмова з ними, спільне перебування під час "Хвилини мовчання" сприяє розвитку співчуття та співпереживання.

 Контакти  щодо психологічної підтримки 

 ☝Цілодобова лінія психологічної підтримки  «Між нами» Львівський міський центр соціальних служб— 0800307305. Дзвінки з будь-яких операторів — безкоштовні.  

☝Цілодобова безоплатна правова допомога /Free Legal Aid. - 0 800 213 103. Консультування з правових питань. 

☝Центр психосоціальної підтримки НаУКМА та БО «Голоси дітей». Гаряча лінія для дітей (08.00 – 22.00): 096 039 22 58;     099 198 57 95;      063 558 12 82. 

☝ Гаряча лінія НУО «Людина в біді» Безкоштовні психологічні консультації (24/7) 0 800 210 160. 

☝ Центр-Ресурс Професіонал. Системний сімейний психотерапевт. 09.00 – 20.00   тел у Польщі +4873 311 52 96. Вайбер, телеграм: (067)-718-9966;   (063)-721-04-63;   (066)-219-09-73. 

☝ Сильне емоційне потрясіння, стрес, відчуття небезпеки можуть викликати у вашої дитини психологічну травму. Якщо дитині потрібна допомога спеціаліста - можна звертатися на дитячу гарячу лінію нашого партнера Ла Страда-Україна/La StradaUkraine, яка працює в онлайн режимі. Щоб отримати консультацію пишіть: Фейсбук - https://www.facebook.com/childhotline.ukraine/  Інста - https://www.instagram.com/childhotline_ua Telegram - @CHL116111 

 👪 Безкоштовна інтернет-платформа психологічної допомоги "Розкажи мені". Для отримання допомоги потрібно коротко описати свій запит і надіслати заявку за цим посиланням (  https://tellme.com.ua). Модератори платформи підберуть спеціаліста, і він якнайшвидше зв'яжеться з вами. Консультації проводяться безкоштовно у режимі онлайн. Крім того, команда Інституту когнітивного моделювання зі співпраці з кафедрою медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії Національного медичного університету імені Богомольця та спеціалістами проекту "Друг" розробила бот першої психологічної допомоги. Він стане в нагоді в перші години після травматичної події - з ним можна ознайомитися, перейшовши за посиланням ( https://t.me/friend_first_aid_bot) 

 Війна змінила наше життя, розкидала наших друзів і знайомих по різним місцям. І ми, знаючи, що на те є об'єктивні причини, усе ж таки іноді відчуваємо образу, заздрість, злість: "Чому вони виїхали, а не я? У них там тихо, а я змушений боятися". 

❓Знайомі відчуття?  Давайте спробуємо розібратися. 

☑️  По-перше, ми маємо право на будь-які емоції, які відчуваємо: чи то позитивні (радість, задоволення), чи негативні (агресія, розчарування, злість, заздрість). Але... 

⁉️Що дають нам ці емоції? 

⁉️Чи допомагають вони нам діяти, прийняти правильне рішення, чи, навпаки, забирають енергію і сили? 

⁉️Чи справді на чужині так гарно? 

⁉️Чи справді люди там живуть спокійно? 

⁉️Чи, можливо, в рідних стінах, у власному ліжку спокійніше спиться? 

 ☑️  Ми маємо зрозуміти, що в даний момент кожен перебуває там, де має бути. І, перебуваючи тут  чи там, найголовніше, це залишатися ЛЮДИНОЮ: співчутливою, милосердною, доброю, толерантною, стійкою, яка готова боротися, здатна підтримувати близьких і не тільки.  

☑️  Війна рано чи пізно закінчиться нашою перемогою. Наші знайомі повернуться додому і ми будемо їх вітати, разом радіти, разом плакати. Наша сила в єдності незалежно від місцеперебування зараз. Тому тримаймося.

 "УКРАЇНА НЕ ОДНА. У НЕЇ Є МИ".  

Ця фраза, проговорена ведучими Єдиного марафону новин, наразі має стати головною в стосунках між людьми.  

❓Про що це? 

Про єдність, підтримку, допомогу один одному. Адже тільки наша єдність дає можливість чинити супротив агресії. 

🟡Роками нас розділяли: "Західна Україна", "Східна Україна". Але Україна єдина і неподільна, тому Захід України та Схід України. 

🔴Ми підтримуємо тих, хто залишився, і тих, хто виїхав, але обов'язково повернеться. 

🔵Ми підтримуємо тих, хто воює, і тих, хто працює в тилу. 

🟢Ми єдині у своєму прагненні до свободи та процвітання і тому єдині  у своєму бажанні працювати та будувати. 

Тримаймося, єднаймося і будемо непереможні.

 Як пережити війну?                                                                                                                

❤️  Їсти. Бажано збалансовано, вчасно, спокійно і без новин.

❤️ Спати. Знаю, що важко, але треба. В ідеалі, навіть довше, ніж до війни

❤️  Дихати. Особливо в критичних ситуаціях. Просто дихати.     

❤️  Більше молитви. Навіть якщо важко зосередитися. Треба тільки скласти руки для молитви. Говоріть своїми словами, Бог почує.

❤️ Робити корисні справи. Маленькі чи великі, скільки можливо. Але так, що не "розрядити батарейку" до нуля. 

❤️ Відмовитися від бажання допомогти усім і усьому. Ми лише люди, а не супергерої. Зосередитися на головному і довести справу до кінця. Підтримати тих, кому важче, ніж нам. Найбільша увага - воїнам і матерям з маленькими дітьми, стареньким. Їм найскладніше пережити цей час. І знову ж - не можливо допомогти усім. Достатньо кільком.  

❤️  Знімати стрес. Гаряча ванна, фізичні вправи, робота руками. Список можна продовжувати на свій смак.   

❤️Зберегти щоденні звички. Зарядка, кава з собою, чи будь-що інше, що робили раніше. Готувати їсти і прибирати в хаті. Чудово розвантажує мозок і для сім'ї корисно.  

 ❤️ Виділити собі час "без смартфону". Дозувати новини. Намагатися не поширювати негатив, ненависть і злість. Звільнятися від них екологічно (фізична робота). 

❤️ Постити корисне, потрібне і мотивуюче. Не критикувати тих, хто поїхав з країни. І тих, хто залишився, але нічого не робить. І тих, хто робить, але не те. І тих, хто робить, але не так. Взагалі нікого не критикувати. Кожен там, де має бути. А судити - не наша компетенція.  

❤️  Тримати холодильник повним, тіло доглянутим, одяг чистим, а телефон зарядженим. Нічого складного, а додає спокою.  

❤️  Спілкуватись і зустрічатися з рідними. Говорити про свої переживання, обійматись, цілувати. Частіше виявляти свою любов.  

❤️    Загалом, щоб пережити війну, треба просто жити.  Отож, не зупиняймося.                                                                                                                    Людмила Яковлева.

*Як жінкам безпечно перетнути кордон?*

Під час воєнних дій жінки можуть зіткнутися з небезпекою фізичного насильства під час евакуації (переїздів).

Як цьому запобігти: 

◾️Будьте уважними. Перевірте документи перевізника або водія, сфотографуйте номерні знаки автомобіля та надішліть їх своїм близьким.

◾️Попередьте близьких людей коли, куди та з ким ви плануєте виїжджати.

◾️Не перераховуйте завчасно всю суму за майбутню поїздку.

◾️Слідкуйте за новинами та обирайте для поїздки максимально безпечний маршрут.

◾️Перевіряйте інформацію, яку вам озвучують незнайомці. Завчасно плануйте місце свого подальшого перебування. У таких випадках краще скористатися порадами людей, яких ви знали раніше.

◾️Не віддавайте нікому свої документи та інші речі. Демонструйте паспорт зі своїх рук.

◾️Тримайтесь осторонь ворожих солдатів та підозрілих осіб.

◾️Збережіть контакти людей та організацій, які можуть допомогти у випадку надзвичайної ситуації. Перелік цих номерів варто мати не лише у смартфоні, але й на папері.

 

*Як не стати жертвами торгівлі людьми при евакуації?*

Під час евакуації варто бути уважними та дотримуватися наступних правил:

◾️Не сідайте в машину наодинці.

◾️Тримайте документи при собі.

◾️Домовтеся  з близькими людьми про певне кодове слово, знак або сигнал, що буде означати небезпеку та потребу в допомозі.

◾️За найменших підозр повідомляйте в служби та/або організації: поліцію, прикордонникам, волонтерам, працівникам гуманітарних місій тощо.

Гарячі лінії щодо запобігання торгівлі людьми:

◾️Польща Helpline +48 22 628 99 99

◾️Чехія +420 222 721 810, +420 222 717 171, 8 000 777 77

◾️Болгарія 0800 186 76

◾️Словаччина (гаряча лінія для громадян України) +421 918 366 968

◾️Молдова 0 800 77777 (дзвінки з Молдови), +373 22 23 33 09 (дзвінки з-за кордону).

◾️116 123 –  La Strada Ukraine – національна гаряча лінія із попередження домашнього насильства, торгівлі людьми, гендерної дискримінації. За консультаціями, психологічною та правовою підтримкою також можна звертатися через Messenger, Telegram.

             В нинішній ситуації багато людей знаходяться на різних стадіях шоку.

            Шокова травма – це травма роз’єднання з тілом, яка зчитується як загроза для життя.  Шокова травма – це коли рівень загрози перевищує рівень ресурсу для виживання. В момент травматичної  ситуації ми ніби відділяємося від тіла. Загроза життю – це загроза тілу, тому в тілі небезпечно, але парадокс в тому, що вижити ми можемо тільки в тілі.  

           Зараз багато кого дратують поради щодо тілесної терапії: «Нам потрібно вижити, хіба це на часі», «Хай спочатку все це скінчиться, а потім будемо дбати про себе, у мирний час».

           Шокова травма має страшні наслідки для психіки – вона б’є потім . Ми всі виживаємо для того, щоб жити далі, а шок  ділить життя на "до" та "після" так, ніби "після" немає. Вижити сьогодні, ніби завтра не буде. Ми живимо та виживаємо сьогодні, щоб завтра було і це важливо розуміти. 

           Як може проявитися шококва травма?:

1️⃣   Ступор – зовнішній спокій. Різниця між ступором та справжнім станом спокою в нездатності приймати рішення, випадінні з реальної ситуації, ізоляції від оточуючих. 

❓Що робити?

        Якщо помітили когось в такому стані тримаємо зоровий контакт та виводимо в люди (дуже часто людина в такому стані не хоче спускатися в бомбосховище або підвал, йти по воду, продукти, ліки). Повертаємо в тіло  - беремо за руки, розмовляємо впевненим, спокійним голосом (розповідаємо хоч анекдоти). Руки або ступні розминаємо, але не чіпаємо голову, груди, живіт. Не гладимо – це вводить в дитячу позицію та регрес! Так людину можна довести до істерики та плачу (але вивести людину з цього стану буде важко).

2️⃣   Агресія – шокова реакція, коли енергія збудження зашкалює. 

❓Що робити?

        Даємо можливість людині пережити злість та напад агресії – дозволити лаятись, доручити  зробити щось фізично дуже важке, а потім дати відновитись та відпочити.  

3️⃣   Тремор. 

❓Що робити?

        Не намагаємось втихомирити тремтіння, взяти себе в руки, сварити себе за те, що не можете заспокоїтись. Трясти може кілька годин і це норма – так виходить шокова енергія. Говорити людині в такому стані: "Заспокойся, не бийся, отямся" – табу. Треба просто бути поряд та тримати за руку, якщо людина цього хоче, напоїти чимось гарячим, укрити. Тремор може бути дуже сильним, але не потрібно його штучно зупиняти, бо це може запустити ПТСР у майбутньому. Ще одна особливість шокової травми – вона заходить в тіло глибоко та надовго. Тремор дозволяє цю енергію з тіла зливати, виводити, вивільняти.

4️⃣  «Слухові галюцинації» - люди постійно «чують» сирени, вибухи, гул літаків, постріли.  Це один з видів шокової реакції – завмирання в шоковій ситуації. Людина фіксується в моменті вибуху, пострілу, гулі сирен.

❓ Що робити?

        Повертаємось знову в ресурс тіла і, як не дивно, розминаємо стопи. По черзі, п’ять хвилин одну, п’ять хвили  - іншу. Між масажуванням стаємо обома стопами на підлогу – одна розім’ята, а інша – ні. Фокусуємось на відчуттях в тілі. Можна попросити людину уявити себе в мить небезпеки та розтягнути м’язи спини, підняти руки вгору, скласти їх в замок над головою, «пірнути». Це вмикає м’язи, які тримають нас в реальності. Тут і зараз. Далі, уявивши себе поряд з вибухами, пострілами або під час сирени, повільно підійти до себе та обережно взявши за плечі вивести в безпечне місце. При цьому дивитись по сторонам повертати шию, проговорюючи: «Зараз я у відносній безпеці». Це « припинить набридливі звуки з голови». Ще можна стати на п’яти та перекочуватись з п’ятки на носок, повільно розтягуємо м’язи, які допомагають відділити реальність від сенсорного досвіду. Фокус  на відчуття у м’язах стегна (тепло, поколювання, розтягування, печіння – ознака, що вправу ви робите правильно). І головне, не забуваємо дихати – найстабільніше, що зараз є у нас – дихання, якщо його немає, вам вже байдуже.

              Не ігноруйте тілесні практики!!! Людина під час шоку майже в прямому сенсі виходить із тіла. Просто станьте біля стінки і міцно упріться спиною, плечами, п’ятками, головою, дихайте.  Відчуваєте? Це - ресурс опори.   Фізичні ресурси згодом трансформуються в психічні, які допомагають оживати, відновлюватись, діяти. 

              Продовжуємо піклуватись про тіло. Задаємо йому питання, формулюємо не «Чого я зараз хочу?» («Я» можу зараз апріорі нічого не хотіти), а «Чого зараз потребує моє тіло?». Слухаємо тіло, відчуваємо його імпульси, сприймаємо як ресурс. Наприклад, я хочу холодної води чи теплої, я сьогодні їв, спав, умивався, рухався.       Шокову травму порівнюють з рукою, яку опустили в свіжу рідку глину, ця глина дуже швидко застигає, сковуючи руку бронею. Мертва броня на живому. Саме  зараз потрібно докласти чимало зусиль, щоб розгледіти та зберегти це живе.

 Розумове заземлення/стабілізація

1.  Детально опишіть середовище навколо себе, використовуючи усі органи чуття. Наприклад, "Стіни білі, ось три коричневі стільці, біля стіни дерев'яна полиця, пахне кавою...".

2. Опишіть речі, звуки, текстуру, запахи, числа, температуру. Ви можете робити це де завгодно.

3. Пограйте самі з собою в гру "Категорії". Спробуйте згадати "породи собак", "країни, назви яких починаються на лтеру А"...

4. Опишіть свої буденні (щоденні) заняття в деталях. Наприклад, опишіть страву, яку ви готуєте ("Спочатку я чищу картопля та ріжу її четвертинами...").

5. Скажіть собі: "Мене звати... Я в даний момент у безпеці. ".

Техніки стабілізації

Техніка 1 "Вправи на дихання"

1.   1,2,3,4 вдих - 1 затримати дихання - 1,2,3,4 видих.

2.   Вдихнути повільно через ніс, поступово, щоб було комфортно наповнити легені, поступово заповнити все до живота. Видихати повільно через рот, поступово, звільняючи повітря з легень, тихо, ніжно сказати собі "Моє тіло звільняється від напруги". Повторити 5 разів.

Вправа "5,4,3,2,1"

1.    Назвіть 5 предметів, які бачите в кімнаті поруч із собою.

2.    Назвіть 4 речі, які можете відчути ("стілець торкається моєї спини", "ноги на підлозі").

3.    Назвіть 3 речі, які ви можете чути просто зараз ("муркотить кішка", "шумить вітер".

4. Назвіть 2 речі, які ви можете відчути нюхом саме зараз (або 2 речі, запах яких ви б хотіли почути).

5. Скажіть щось (одну річ) добре про себе.

 

 

 

 

Притча

Світ такий, яким ти його бачиш

До оази прийшов юнак, попив води й запитав у старого, котрий відпочивав біля джерела:

-         Які люди тут живуть?

Старий і собі запитав у молодика:

-         А які люди живуть там, звідкіля ти прийшов?

-         Купа егоїстів з лихими помислами, - відповів юнак.

-         Таких само знайдеш і тут, – мовив старий.

Того-таки дня другий юнак підійшов до джерела втамувати спрагу після важкого шляху. Помітивши старого, він привітався і запитав:

-         Які люди мешкають у цьому місці?

Старий у відповідь поставив те ж саме питання:

-         А які люди живуть там, звідки ти прийшов?

-         Чудові! Чесні, гостинні, дружелюбні. Мені боляче було розлучатися з ними.

-         Таких само знайдеш і тут, - запевнив старий.

Чоловік, який чув обидві розмови, поцікавився:

-         Як ти міг дати дві такі однакові відповіді на різні коментарі?

На це дідусь відповів:

 -   Кожен з нас може бачити тільки те, що несе у своєму серці. Той, хто не знайшов нічого хорошого скрізь, де побував, не зможе знайти нічого іншого ані тут, ані в будь-якому іншому місці.

 

Коментар

Усе, що оточує вас, - це відображення ваших думок. Спостереження за навколишнім світом допоможе вам зрозуміти себе і, можливо, щось змінити в собі. Ви дивитесь на реальність через фільтр, яким самі ж і є. Ви самі обираєте, у якому світлі бачити все, що відбувається довкола, - в позитивному чи негативному.

Навіть при тому, що світ довкола величезний і такі ж само велетенські можливості в ньому, всі зміни, які відбуваються у вашому житті, залежать виключно від вас.

 Але коли хтось або щось (людина, подія, ситуація) в цю мить виглядає саме так, то це лише ваша поточна оцінка, настрій, сприйняття. Просто ви розглядаєте події та людей крізь похмуру лінзу. Щойно ви виявите на очах цю лінзу й усвідомите, що саме печалить ваше серце, як отримаєте можливість бачити й інше – світле, позитивне, перспективне… Але якщо ви залишите цю лінзу при собі для постійного користування, то не зумієте віднайти нічого, крім зла…

☝Що зазвичай заважає вам сприймати події позитивно та спокійно?

☝Коли на ваших очах не буде лінзи негативу, то які можливості перед вами з’являться?

☝Що допоможе вам рідше дивитися на світ крізь таку лінзу?

☝Якщо ви прагнете позбутися цієї лінзи, то що готові робити по-іншому?

☝Коли ви готові спробувати?

 

                       Притча

Два вовки

            Якось один старий індіанець, вождь племені Мудра сова, розмовляв зі своїм маленьким онуком:

-          -             Чому на світі є лихі люди? - запитав його допитливий онук.

-       Лихих людей не буває, в кожній людині є дві половини – світла й темна, - заперечив вождь і розповів йому одну з легенд свого племені: - У кожній людині точиться боротьба, дуже схожа на боротьбу двох хижаків. Один вовк містить у собі тільки зло – заздрість, ревність, жаль, егоїзм, амбіції, брехню… Другий вовк уособлює добро – мир, любов, надію, істину, вірність…

            Маленький індіанець, розчулений словами діда, на кілька митей задумався, а потім запитав:

-          А який вовк насамкінець перемагає? Добрий чи злий?

Старий індіанець ледь помітно всміхнувся і відповів:

-          Завжди перемагає той вовк, якого ти годуєш.

 

Коментарі

Люди за своєю природою – цілісні, дуже сильні, здібні та творчі істоти. Вони не є лихими, навіть якщо інколи й пускають це почуття у своє життя. Вовк Зла ставить під сумнів незадіяні здібності, силу добра, що наявні в кожній людині. Вовк Зла не приносить радості своєму господареві, а тільки множить зло у вигляді чварів, безвір’я, тривоги, страхів та образ. Його «їжа» - це ваші сумніви, невпевненість, лінь, страхи, тривожність, занижена самооцінка, брак віри в себе, небажання щось змінювати, стереотипні й шаблонні судження, відмовки, виправдання, слабкості, душевні муки та протиріччя…

Обидва вовки – це частина нас, нашого життя. Не можна знищити одного з вовків без шкоди для цілісності особистості. Проте зробити так, щоб Вовк Зла не виходив на перший план і не керував нашим життям, цілком можливо - перестати його підгодовувати. Але як? Варто спокійно сприймати той факт, що Вовк Зла супроводжує людину все життя, його неможливо позбутися, тому так важливо навчитися помічати. Це – перший крок до визволення. Не ігнорувати Вовка Зла, тому що це не спрацює – якщо його залишити у спокої, він і не подумає щезнути. А саме помітити, упізнати й назвати на ім’я («Я злюсь», «Я боюсь»). Якщо витягти Вовка Зла з тіні на світло, він почне втрачати свою силу. Потім можна навчитися оминати капкани цього Вовка, коли знаєш, де вони на вас очікують і чим небезпечні – це другий крок.

Як ваш Вовк Зла проявляє себе? Де він зазвичай розставляє для вас капкани?

 Чим Вовк Зла найчастіше шкодить вам?

Як ви можете показати Вовку Зла, що знаєте про нього?

А що ви отримуєте від Вовка Добра? Чим саме ви його підгодовуєте?

 

 

ВПРАВИ ДЛЯ МОЗКУ, ЯКІ ПОКРАЩУЮТЬ ПАМ'ЯТЬ

 

 

Регулярні фізичні вправи важливі, особливо коли ми стаємо старшими і хочемо знизити ризик розвитку захворювань, пов'язаних зі старінням.

Так само когнітивний резерв вашого мозку - його здатність протистояти неврологічним пошкодженням в результаті старіння без погіршення або втрати пам'яті - можна укріпити за допомогою вправ. 

Вправи для покращення функцій мозку повинні містити новизну і виклик.

"Майже будь-яка дурна пропозиція може спрацювати. Поїдьте додому іншим маршрутом. Чистіть зуби іншою рукою.Мозок працює через асоціації, тому чим більше почуттів ви задієте, тим краще", - каже Девід Іглман, нейробіолог та професор психології і громадського психічного здоров'я в Інституті нейробіології в Стенфордському університеті в Каліфорнії.

Ось способи, які допоможуть "прокачати" ваш мозок.

Перевіряйте свою пам’ять

Складіть список - продуктові товари, речі, які можна зробити, або що-небудь ще, що спадає на думку - і запам'ятайте це.

Приблизно через годину подивіться, скільки предметів ви можете згадати. Складіть список якомога складніший для максимальної розумової стимуляції.

Навчіться грати на музичному інструменті або приєднаєтеся до хору

Дослідження показують, що вивчення чогось нового і складного протягом тривалого періоду часу ідеально підходить для мозку.

Рахуйте в умі

Рахуйте без допомоги телефона чи комп'ютера.

Навчіться готувати нову страву

При приготуванні їжі використовується безліч почуттів - нюх, дотик, зір і смак - які зачіпають різні частини мозку.

Вивчайте іноземну мову

Це стимулює мозок. Більш того, багатий словниковий запас був пов'язаний зі меншим ризиком зниження когнітивних здібностей.

Створюйте словесні картинки

Візуалізуйте написання слова в своїй голові, а потім спробуйте придумати інші слова, які починаються (або закінчуються) тими ж двома буквами.

Намалюйте карту по пам'яті

Повернувшись додому після відвідування нового місця, спробуйте намалювати карту місцевості. Повторюйте цю вправу кожен раз, коли ви відправляєтеся в нове місце.

Випробуйте свої смакові рецептори

Під час їжі постарайтеся визначити окремі інгредієнти у вашій їжі, зокрема, трави і спеції.

 

 ПРИТЧА

У РУКАХ ДОЛІ    

    Великий японський воїн на ім'я Нобунага вирішив атакувати противника, хоча ворогів було вдесятеро більше. Він знав, що переможе, але його солдати сумнівалися. Дорогою він зупинився біля синтоїстської святині й промовив до своїх людей:

 - Після відвідин святині я кину монетку. Якщо випаде орел - ми переможемо, якщо решка - програємо. Доля тримає нас в руках. 

    Нобунага зайшов до святині й мовчки помолився. Вийшовши, він кинув монетку. Випав орел. Його солдати так рвалися до бою, що легко виграли битву.

 -  Ніхто не може змінити долю, - сказав йому слуга після бою.

  -  Звісно, ні, - відповів Нобунага, показуючи монетку, у якої з обох боків був орел.

Коментар

    Воїн Нобунага скористався монеткою, щоб посилити віру в успіх бою, в сприятливий виверт долі. Так він переконав своїх воїнів у їхній силі.

    Чи змінила долю монетка? Найовірніше, що ні. Але вона дала привід воїнам вірити в себе і в успіх битви. А віра сотворила результат цєї битви. Окрім того, Нобунага скористався монеткою, щоб показати свою віру в перемогу й силу своїх воїнів.

    Закінчення битви могло б бути і невдалим, і хорошим. Яким воно стало, визначила впевненість воїнів у своєму успіху.

    У житті кожної людини трапляються моменти, коли віра в себе послаблюється. Особливо перед великими випробуваннями та перемінами.

    Пригадайте, чи траплялися у вашому житті ситуації, коли вас підтримувала "монетка позитивного прогнозу на майбутнє"?

    Хто може стати для вас тією людиною, яка вірить  у вас і посилить вашу віру в себе?

    Можливо, якась фраза, думка, почуття може стати  для вас талісманом успіху? Що це може бути?

    У яких випадках вам потрібна така монетка?

    Які внутрішні стани можуть завадити вам повірити в успіх?

    Як ваш стан упевненості може вплинути на внутрішні бар'єри? 

Притча

ЖИТТЄВИЙ УРОК    

    На початку уроку  професор підняв склянку з невеликою кількістю рідини. Він тримав її, поки всі студенти не звернули на нього увагу, а потім запитав:

 - Яка, на ваш погляд, вага цієї склянки?

 - 50 грам!... 100 грам!...  125 грам!... - припускали студенти.

 - Я й сам не знаю, - вів далі професор, - щоб дізнатися про це, необхідно її зважити. Але питання в іншому: що буде, якщо я потримаю так скланку впродовж декількох хвилин?

 - Нічого, - відповіли студенти.

 - Добре. А що відбудеться, коли я потримаю цю склянку впродовж години? - знову запитав професор.

 - У вас заболить рука, - відповів один зі студентів.

 - Так. А якщо я ось так продержу склянку цілий день?

 - Ваша рука закам'яніє, ви відчуєте сильне напруження у м'язах, і вам, навіть, може спаралізувати руку, тож доведеться відправити вас до лікарні, - сказав студент під загальний сміх аудиторії. 

 - Дуже добре, - незворушно гнув своє професор, - але чи змінилася вага скланки упродовж цього часу?

 - Ні, - пролунало у відповідь.

 - Тоді звідки з'явився біль у плечі та напруження в м'язах?

Студенти були здивовані й збентежені.

 - Що мені треба зробити, щоб позбутися болю? - спитав професор.

 - Опустити склянку, - пролунала відповідь із аудиторії.

 - Отож бо, - вигукнув професор, - точно так само відбувається і з життєвими проблемами й невдачами. Триматимете їх в голові декілька хвилин - це нормально. Думатимете про них багато часу - почнете відчувати біль. А якщо продовжуватимете міркувати про це надто довго, то це може спаралізувати вас, і ви не зможете нічим іншим займатися. Важливо обдумати ситуацію й зробити висновки, але ще важливіше відпустити ці проблеми від себе наприкінці дня перед сном. Тоді ви без зусиль щоранку зможете прокидатися свіжими, бадьорими й готовими впоратися з новими життєвими ситуаціями!

Коментарі

    Варто лишень подумати про якусь проблему хоча б кілька хвилин, і вона опиниться поруч з вами. А якщо ви подумаєте про неї декілька годин, вона непомітно почне вас затягувати. Якщо ви думатимете про неї цілий день, вона вас і спаралізувати може - ви вже нічого не зможете робити, усі думки - тільки про проблему.

    Справді, про проблему можна думати, але, очевидно, це ні до чого не приводить. ЇЇ вага не зменшиться. Коли хочете вирішити проблему, варто діяти. Вирішіть її або відкладіть убік. Немає сенсу носити на душі тяжке каміння, що паралізує вас.

    Яка з вигляду ваша "склянка води"? Наскільки довго зазвичай ви її тримаєте?

    Як ви помічаєте, що вже аж надто довго склянка у вашій руці? Що з вами відбувається?

    Чим саме вона така важлива для вас, щоб так надовго затримуватися в руці?

    Заради чого ви так довго тримаєте вашу склянку?

    Що допомагає вам вчасно опустити склянку?