субота, 19 березня 2022 р.

 Як пережити війну?                                                                                                                

❤️  Їсти. Бажано збалансовано, вчасно, спокійно і без новин.

❤️ Спати. Знаю, що важко, але треба. В ідеалі, навіть довше, ніж до війни

❤️  Дихати. Особливо в критичних ситуаціях. Просто дихати.     

❤️  Більше молитви. Навіть якщо важко зосередитися. Треба тільки скласти руки для молитви. Говоріть своїми словами, Бог почує.

❤️ Робити корисні справи. Маленькі чи великі, скільки можливо. Але так, що не "розрядити батарейку" до нуля. 

❤️ Відмовитися від бажання допомогти усім і усьому. Ми лише люди, а не супергерої. Зосередитися на головному і довести справу до кінця. Підтримати тих, кому важче, ніж нам. Найбільша увага - воїнам і матерям з маленькими дітьми, стареньким. Їм найскладніше пережити цей час. І знову ж - не можливо допомогти усім. Достатньо кільком.  

❤️  Знімати стрес. Гаряча ванна, фізичні вправи, робота руками. Список можна продовжувати на свій смак.   

❤️Зберегти щоденні звички. Зарядка, кава з собою, чи будь-що інше, що робили раніше. Готувати їсти і прибирати в хаті. Чудово розвантажує мозок і для сім'ї корисно.  

 ❤️ Виділити собі час "без смартфону". Дозувати новини. Намагатися не поширювати негатив, ненависть і злість. Звільнятися від них екологічно (фізична робота). 

❤️ Постити корисне, потрібне і мотивуюче. Не критикувати тих, хто поїхав з країни. І тих, хто залишився, але нічого не робить. І тих, хто робить, але не те. І тих, хто робить, але не так. Взагалі нікого не критикувати. Кожен там, де має бути. А судити - не наша компетенція.  

❤️  Тримати холодильник повним, тіло доглянутим, одяг чистим, а телефон зарядженим. Нічого складного, а додає спокою.  

❤️  Спілкуватись і зустрічатися з рідними. Говорити про свої переживання, обійматись, цілувати. Частіше виявляти свою любов.  

❤️    Загалом, щоб пережити війну, треба просто жити.  Отож, не зупиняймося.                                                                                                                    Людмила Яковлева.

Немає коментарів:

Дописати коментар