Поговоримо про психосоматику

         Люди за своєю природою навіювані.  Навіть якщо і не буває серйозних приступів, все одно десь щось і заболить: чогось голова сьогодні якась важка, крутиться (хоча б інсульту не було), і серце відчувається, поболює (а здорове серце не повинно боліти), ноги холодні, мабуть кров не надходить, і т.д.

         Такі переживання нормальні, оскільки вони охороняють наше здоров′я. Однак, якщо ці відчуття існують кілька днів, а медичні обстеження та лікар «нічого не знаходять», то, скоріш за все, ви стикнулися із психосоматикою.

         «Психо» в перекладі із давньогрецької – душа, «сома» - тіло. Тобто термін «психосоматичні»  означає «душевно - тілесні». Нічого страшного в цьому терміні немає, оскільки живий організм представляє собою єдність душі і тіла, і розглядати його слід єдиним.

         До психосоматичних розладів відносять:

§  Хронічну втому

§  Безсоння

§  Поганий настрій, байдужість

§  Роздратованість

§  Тривогу, страх, напади паніки

§  Головні болі

§  Порушення артеріального тиску

§  Порушення серцевої діяльності

§  Захворювання органів травлення

§  Алергії, порушення імунітету

§  Болі в хребті та суглобах

§  Сексуальні порушення

 

Як виникають психосоматичні розлади

         Усе має свій початок: весна, літо, ранок, ніч, кохання. Усе з чогось починається. Так і хвороба. Завжди має свій початок, але не завжди явний, часто прихований. Давайте спробуємо розібратися.

         Людина – це істота з бажаннями: їй хочеться грошей, кар′єри, поваги, слави, кохання, подорожей, смачної їжі, пригод… або хоча б довше полежати в ліжку. З іншого боку, людська істота повна «небажань»: не хочеться іти на роботу, мити посуд, займатися ремонтом, вранці рано вставати.

         Однак долю людини міцно тримає в своїх руках суспільство, яке уважно слідкує за тим, щоб людина не отримала того, що вона хоче, а виконувала тільки те, що потрібно.

         Людина – істота соціальна, тобто стадна. І без соціуму вона почуває себе погано. І щоб залишитися серед своїх, їй доводиться погоджуватися з тим, що диктує соціум:

- не будь собою! А будь тим, ким тобі потрібно бути в межах існуючої ієрархічної структури

- роби те, що тобі наказують!

- не демонструй свої почуття! Ти не маєш права відкрито сердитися, боятися, кохати, злитися, сміятися. Тримай себе в руках, коли роздратований. Не плач, поки не заховаєшся.

- не думай! Є люди, які за тебе думають. Це навіюють дітям з малечку батьки, а батькам – інші члени суспільства.

- не стрибай вище голови!

- не нагадуй про себе!

- не сиди склавши руки! І т.д.

         Ось і виходить, що людина – це навіть не особа, а інструмент, яким намагаються керувати інші. Той, хто погоджується виконувати ці вимоги, отримує певну безпеку. Однак ці вимоги викликають явний або прихований протест.

Цей протест проявляється негативними емоціями: поганим настроєм, образою, розчаруванням, злістю, невдоволенням кимось або чимось…

         Взагалі-то негативні емоції – це корисна річ, оскільки вони активізують наші внутрішні резерви, сприяють зібраності, уважності, налаштовують на готовність тримати удар. На фізіологічному рівні ця готовність проявляється підвищеним артеріальним тиском, посиленим серцебиття, дихання, напруженням м′язів.

         Але занадто тривала (хронічна) готовність до удару рано чи пізно призводить до того, що зникає позитивний ефект такого напруження і він  переходить в деструктивну фазу.

         Іншими словами, будь-яке психосоматичне захворювання починається із незадоволення людини своїм життям ї своїм оточенням.

         Проти того, що людині не подобається, вона рано чи пізно починає протестувати. Це породжує навколо неї безліч конфліктів: великих і маленьких, серйозних і не дуже. Людина тільки вирішила один, поряд виникають інші. Через це виникає хронічний (тривалий) стрес.

         Стресова ситуація – це завжди конфлікт. Конфлікт між вимогами суспільства і небажанням ці вимоги виконувати. А оскільки в суспільстві існує заборона на прояв почуттів (особливо негативних), то людина не може висловити їх відкрито і тримає їх в собі.

         Ось тільки втримати це під контролем не вдається. Конфлікт між людиною та суспільством перетворюється в конфлікт із самим собою: між Розумом і Підсвідомістю.

          Саме цей конфлікт поступово руйнує особистість і призводить до хвороби, поганого самопочуття.

         Якщо запитати у людини: «Чи хочеш ти бути здоровим?», у більшості випадків отримаємо ствердну відповідь. Але не завжди слід вірити одразу. Це говорить Розум, а Підсвідомість не віддає цю «цінність» ні за які гроші.

         Тобто виходить: лікуйся не лікуйся, все без толку?

         Ні, однак спершу слід розібратися, для чого хвороби нам потрібні.

Те, що хвороби нам потрібні розуміють усі. Животик починає боліти саме в той момент, коли потрібно йти в дитячий садочок або в школу. У спину стріляє тоді, коли дружина примушує копати город. А скільки анекдотів про жіночий головний біль! Отже, головне – чогось не хотіти або навпаки, хотіти і можна сміливо наживати на кнопку «хвороба» (Підсвідомість допоможе). І з допомогою хвороби отримаєш те, що хочеш.

У тварин немає психосоматичних хвороб, у них немає неврозів. Тому, що вони не отримують від свого поганого самопочуття жодних привілеїв.

У людей по-іншому. Від поганого самопочуття людина має явні і приховані вигоди.

         Яка вигода від здоров′я?

Здорова людина більш успішна, більш багата (економія на ліках), зекономлені гроші може використати на подорожі, більш якісне харчування, матеріальні блага.

         А які ж недоліки від здоров′я?

Здоровій людині більше дають роботи, оскільки вона надійна (не хворіє, отже все буде зроблено вчасно).

         Які явні вигоди від хвороби ?

         Як це не сумно, але хвороба має вигоди в нашому суспільстві: пільги на проїзд, безкоштовне або дешевше харчування (наприклад в школі чи садочку), пільги на ліки. Не спішіть мене лаяти. Це справді так.

         Однак хвороби мають ще і приховані вигоди, які людина не завжди визнає. Що ж це за вигоди? Назву основні:

          - якщо людина погано себе почуває, то її не змусять виконувати роботу, яку вона не хоче, або зменшать обсяг роботи.

         - можливість маніпуляції в сім′ї: «Захворію, якщо ти підеш від мене, а в тебе ж є совість і ти не зможеш цього зробити». Це стосується не тільки партнера, а й дітей, якщо мама занадто «прив′язана» до своєї дитини і не хоче втрачати контроль над нею і відпускати у вільне життя.

          - забудькуватість – це також психосоматика. Ми забуваємо те, що для нас неважливе або неприємне. Є можливість виправдатися: «Я забув. У мене погана пам′ять». І знову вигода, адже з такої людини менше вимагають.

           - мама залишить вдома і не поведе в садочок чи школу, бо в мене живіт болить чи голова, чи розлад травлення. Ще й побуде поряд, пожаліє. Вигода? Так.

         Про вигоди психосоматики можна говорити дуже довго, аналізуючи кожну хворобу. А що ж з цим робити? Як вилікуватися?

         Якщо ваша хвороба психосоматичного характеру (бо медичні дослідження говорять, що ви здорові), то найперше, що ви можете зробити – це ЧЕСНО ВИЗНАТИ це. І спробувати зрозуміти, що вам дає ця хвороба,  які вигоди ви від цього маєте. І як можна отримати бажане без маніпуляції своїм здоров′ям. У більшості незапущених випадків цього буває достатньо, щоб самопочуття поліпшилося.

         Навчіться розмовляти з партнером, родиною, оточенням: не скаржитися і не обговорювати хвороби, а озвучувати свої думки, бажання, очікування. Адже люди не вміють читати наші думки і можуть не здогадуватися про наші потреби або незадоволення.

         Обмежте спілкування з людьми, які постійно скаржаться: на здоров′я, невдачі, оточення. Обирайте людей позитивних, і самі будете такими.

        

Будьте здорові і хай вас оминають негаразди!