ПРИТЧА 

Реальність

    Неподалік дороги стояло засохле дерево.

    Одного разу уночі повз нього проходив злодій. Побачив обриз удалині й подумав, що це поліцейський стоїть на узбіччі, злякався й утік.

    А ввечері мимо проходив закоханий. Він іще звіддалік запримітив витончений силует і подумав: це його кохана вже давно чекає на нього. Серце юнака забилося від радості. Він усміхнувся й прискорив крок. 

    Якось повз дерево проходила мати з дитиною. Малюк, наляканий страшними казками, подумав, що біля дороги привид, і зайнявся плачем. 

    Але дерево завжди залишалося тільки деревом!

Коментарі

    Реальність нейтральна. А позитивного або негативного забарвлення їй додають стереотипи нашого мислення, сприйняття, наші емоції, душевний стан. 

    У кожного з нас є певний багаж знань і уявлень про реальність. Завдяки ним ми розвиваємось. Але є певний прошарок стереотипів - наш негативний минулий досвід, соціальні шаблони установки з дитинства, які заважають росту, через них у нашій душі прокидаються страхи, сумніви й непевність. А навколишній світ відзеркалює їх нам і показує ту частину нас самих, котру без цього дзеркала не видно, як своїх вух. Світ навколо нас - це відображення нас самих. А те, чого ми боїмося, насправді наш прихований ресурс. 

    Як же вчинити з деревом-дзеркалом? Утекти, щоб не лякало? Відступити на старі позиції й упустити шансзмінитися на краще? Так нам зустрінеться інше дерево, так можна цілісіньке життя втікати...