Сьогодні — Всесвітній день дитини 🧸

Тому ми із нагадуванням:

сьогодні турбота про ментальне здоров'я дитини особливо важлива. Це запорука того, що завтра вона зможе обрати щасливий шлях, навіть попри виклики війни.

А платформа «Ти як?» допоможе — порадами для батьків:

📝 Як піклуватися про ментальне здоров’я школярів?

https://howareu.com/materials/pikluvatysia-pro-mentalne-zdorovia-shkoliariv-tekhniky-samodopomohy-dlia-vchytelia

📝 Як діяти при панічній атаці?

https://howareu.com/materials/panichna-ataka-u-dorosloho-i-dytyny-iak-diiaty-pravylno

📝 Як вберегти ментальне здоров’я малюка під час війни?

https://howareu.com/materials/dity-i-viina

📝 Як допомогти дитині коли вона розгублена?

https://howareu.com/materials/yak-dopomohty-dytyni-koly-vona-rozghublena

📝 Як розпізнати у дитини проблеми з ментальним здоров’ям?

https://howareu.com/materials/yak-rozpiznaty-u-dytyny-problemy-z-mentalnym-zdoroviam

Маєш питання? Більше відповідей тут:

https://howareu.com/materials?&tags=dity

 

 

👩‍👩‍👧‍👦День сімейного спілкування

 ✔️12 вересня кожного року в деяких країнах відзначають незвичайне, але дуже миле свято - День сімейного спілкування. Безумовно і безперечно, що комунікація або по-іншому - спілкування, є гарантією створення і існування міцної, благополучної, щасливої   родини. Ваше спілкування в родині, між подружжям, а також між батьками і дітьми, має бути побудовано на увазі, взаємоповазі, розумінні і стовідсотковій довірі.

 ✔️Щаслива і міцна сім'я породжує сильне суспільство, яке в кінцевому підсумку допомагає кожному своєму члену відчувати себе краще і комфортніше. Нам здається, що створення цього свята було викликано стурбованістю суспільства проблемами в сучасних сім'ях, які найчастіше виникають саме через мінімальне спілкування всередині сім'ї.

 

10 вересня - Всесвітній день запобігання    суїциду.

Всесвітній день запобігання самогубствам або Всесвітній день запобігання суїциду (англ. World Suicide Prevention Day) — міжнародна дата, яка відзначається по всій планеті щорічно, починаючи з 2003 року, 10 вересня, з метою сприяння діяльності щодо запобігання самогубств у всьому світі.

Життя – це безцінний дар, який дається людині при народженні і те, як людина розпорядиться ним залежить від неї самої.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                           Сократ

Спеціалісти визначають суїцид, тобто самогубство, як усвідомлювані, навмисні дії, спрямовані на добровільне позбавлення себе життя, що призводить до смерті.
Людям слід бути  уважнішими до морального та емоційного стану оточуючих, адже кожен із нас може врятувати  чиєсь життя.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        ✅✅Допоможіть!
✅✅Скажіть людині, вона вам потрібна
✅✅Не залишайте  людину наодинці
✅✅Зверніться за професійною допомогою.

⚠️НЕ БУДЬМО БАЙДУЖИМИ !!!
Батькам слід звернути особливу увагу на наявність наступних факторів ризику, що можуть стати причиною дитячого і підліткового  суїциду:

🔴 Психічні розлади.
🔴Розмови про суїцид.
🔴Проблеми в спілкуванні з близькими родичами чи друзями.
🔴Відчуття зростаючої безодні між багатими і бідними, розмови про це.
🔴Шкільні проблеми (низька успішність, велике навантаження, тиск вимог навчального процесу, конфлікти з учителями).
🔴Проблеми, пов’язані з уживанням алкоголю та нар­котиків, таблеток.
🔴 Невдачі в інтимних стосунках.
🔴Занижена самооцінка.
🔴Надмірна самокритика і переживання з приводу своєї поразки.
🔴Соціальна ізоляція.
🔴 Нехтування зовнішнім виглядом, розсіяність.
🔴Депресія (агресія,нудьга,втома,фокусування на дрібницях).
🔴Афекти (афекти руйнівні для підлітка; суїцидальні погрози, висловлені в афекті, як правило, здійснюються і мають важкі наслідки).
🔴Сімейні проблеми (нерозуміння з боку батьків, байдужість, часті покарання, надмірні очікування з боку батьків, фізичне чи сексуальне насилля в сім’ї, зростаюча кількість неповних сімей, виїзди батьків на роботу за кордон).
🔴Також має насторожити така  поведінка як: захоплення кумирами які вчинили самогубство, наведення особливого порядку у своїй кімнаті, роздарювання важливих речей.

БУДЬТЕ УВАЖНІ.
Уважне ставлення батьків, друзів, знайомих іноді дуже вагомо. Варто звертати увагу на те, як часто людина уникає візуального контакту, метушиться, змінює тему розмови на щось інше, тему суїциду або акцентує, або ігнорує. Особливо, якщо це було не властиво їй раніше. Батькам бажано контролювати перегляд недитячих телепередач, кінофільмів, особливо з демонстрацією над можливостей, стрічку активності на сторінках в соцмережах, особливо в закритих групах.

ВИСЛУХОВУЙТЕ. Дайте можливість висловитись. Ставте питання й уважно слухайте.

ОБГОВОРЮЙТЕ. Відкрите обговорення планів і проблем знімає тривожність. Не бійтесь говорити про це – більшість людей відчувають незручність, кажучи про самогубство, й це виявляється в запереченні або уникненні цієї теми. Бесіди не можуть спровокувати самогубства тоді як уникнення цієї теми збільшує тривожність, підозрілість. Треба пояснювати дитині, що вихід є завжди,навіть тоді, коли ти його не бачиш.

РОЗПОВІДАЙТЕ ПРО ЖИТТЯ, А НЕ ПРО СМЕРТЬ
Розмовляти з дитиною про її безпеку потрібно з самого раннього віку, як тільки вона починає робити щось, що може заподіяти їй біль, завдати шкоди здоров’ю. Є навіть спеціальні азбуки безпеки, які читають малюкам приблизно з трьох років. Розмови про безпеку повинні бути ненав’язливими, без акценту. І важливо звертати пильну увагу на здоров’я, а не на смерть. Розповідати про те, як наповнити життя, зробити його прекрасним і цікавим!

ПІДКРЕСЛЮЙТЕ ТИМЧАСОВИЙ ХАРАКТЕР проблем – визнайте, що його (її) відчуття дуже сильні, проблеми складні. Дізнайтесь, чим ви можете допомогти, оскільки вам він (вона) уже довіряє. Медики, психологи, соціальні педагоги, вчителі, навіть релігійні діячі — всі ці люди можуть допомогти підліткам в складний момент їхнього життя.

Якщо дитина сама не звертається за допомогою, то оточуючим важливо вчасно помітити, що вона цього потребує. Атмосфера любові, прийняття й поваги до її особистісних прав надалі може убезпечити дитину від фатального вчинку

Сім секретів щасливої людини:

1. Не турбуватися про те, що думають про тебе навколишні. (Секрет Свободи)

2. Будь-яка наша думка обов'язково матеріалізується. (Секрет Реальності)

3. Полюбіть і прийміть своє тіло. (Секрет Краси)

4. Не засуджуйте та не критикуйте себе та інших. (Секрет Дружби)

5. Даруйте Кохання і не переробляйте Коханих. (Секрет Кохання)

6. Навчіться спочатку давати, а потім отримувати. (Секрет Багатства)

7. Менше думайте, більше любіть і радійте. (Секрет Щастя)

 

 

 

 

 Як навчитися стримувати себе?

Ніхто не повинен виправдовувати чужі очікування

Як багато емоційних сил витрачатися на те, що хтось не виправдав ваших очікувань. Люди всі різні, кожен має власну думку на правильність вчинків.

✨ Не вигадувати проблеми

Часто починаються переживання, за те, що може статися, при цьому включається уява, і вигадуються проблеми, що не існують. Не варто хвилюватися за те, що ще не сталося.

✨Ніхто не ідеальний

При бажанні знайти своїх недоліків, можна багато. Але це не зробить нікого краще! Можна спробувати їх змінити, але звинувачувати себе за існування негативних якостей, категорично не можна.

#порада_психолога

 Як уберегтися від маніпуляцій?

Алгоритм критичного мислення

Як зробити себе більш захищеним від маніпуляційних упливів? Перш за все треба розвивати в собі критичне мислення. Не вірити всьому, що вам кажуть і навіть показують у ЗМІ. Отримавши інформацію, критично зважте її й визначте для себе, що в ній справді варте довіри, а що слід поставити під сумнів.

Цей чек-лист (список для перевірки) допоможе вам критично оцінити інформацію й поставити перед собою правильні запитання.

 

Способи покращення настрою:

✅слухати музику;

✅подивітися улюблений серіал/фільм в 11 раз;

✅ прочитати книжки для гарного настрою;

✅ванна;

✅улюблений парк/місце.

 

 

 Синдром річниці

✅ Піклуйся про свої першочергові потреби вдвічі більше, ніж це було до цього періоду. Здоровий сон, якісне і смачне харчування, фізична активність, прогулянки, перерви в роботі, теплий душ або ванна.

✅ Ще більше міцних обіймів і теплого, якісного часу із близькими.

✅ Поговори з тими, хто може розділити твої почуття. З тими, з ким є спільний досвід проживання подій цього року. Це може бути твій друг, колеги, психолог або психотерапевт, групи підтримки.

✅ Ретельно структуруй свій час. Склади і проговори із близькими свої плани А, B і C на випадок непередбачуваних обставин або посилення бойових дій в твоєму регіоні у дні річниці.  

✅ Згадай те, як багато ти зробив/ла за цей рік. Що завдяки тобі відбулось, частиною чого ти став/ла? Які зміни відбулись в тобі? У чому ти став/ла сильнішим/шою? Чому навчився/лась?    

✅ Нормалізуй свої відчуття в тілі, якщо такі виникають.

У когось, хто відчуває синдром річниці, можуть пітніти долоні, прискорюватися серцебиття, з’являтись задишка. Це так мозок сигналізує тілу виділяти кортизол і адреналін у відповідь на пам’ять тих днів.  

💭 Було б корисно пам’ятати про це і проговорювати: «Це просто адреналін. Це не означає, що я зараз в небезпеці. Навпаки, саме зараз я в безпечному місці». Допоміжними є фізичні вправи.

✅ Заплануй додаткову підтримку на цей період.

 Турбуймося про себе, проживаємо свій досвід, живемо і йдемо далі💙💛!

 

 

Як мотивувати дитину до навчання.

Мультфільми для дітей,спрямовані на формування та 

підтримку інтересу до навчання.

Поради для батьків молодших школярів.

     Емоційне відношення до навчання значною мірою впливає на закріплення нового матеріалу. Так, якщо дитині цікаво, чим вона займається, тоді вчитися їй легко, але якщо вона працює над певною інформацією через силу, навчання для неї стає справжньою тортурою. Саме тому таким важливим є формування і підтримування  у дитини мотивації (інтересу) до навчання (навчальних предметів), особливо тепер, в період "вимушених канікул". Ось декілька порад для батьків стосовно підтримки у дитини інтересу до навчання:

· Спробуйте для початку уникати наказового тону в спілкуванні з дитиною щодо уроків. Батьки, які взяли командний тон за норму, припускаються великої помилки. Дитина — не підлеглий. Вона рівноправний член сім'ї разом із батьками. Просто в неї ще мало знань і життєвого досвіду. Вона ще маленька, вона навчається.

· Перш ніж очікувати від дитини засвоєння матеріалу, необхідно показати, як це робити. Тільки після цього у неї з'являється інтерес. В іншому разі вона говоритиме: "Мені це не цікаво", "У мене не виходить", "Я це не хочу робити". Важливо не сприймати ці слова буквально, усвідомлюючи, що дитині поки що не зрозуміло, як зробити завдання або засвоїти матеріал, а значить, їй потрібна допомога. Щойно у дитини почне виходити, неулюблений предмет сподобається.

· Навчіться хвалити та заохочувати свою дитину. Це краще діє, ніж довгі сварки та бурчання. З часом малюк вчиться розуміти приємні відчуття, отримані від похвали,і  робитиме усе, щоб знову відчути ці емоції.

· Пориньте у світ дитини. Нехай завдання та вправи стануть ближчими та більш зрозумілими для юного дослідника. Для цього достатньо рахувати не просто цифри, а, наприклад, голи улюбленої футбольної команди, чи перетворити перше знайомство із хімічними елементами на казкову історію. Для вчителів чи батьків це не так уже й важко, а от дітям – значно зрозуміліше.

· Створіть «дерево досягнень». Намалюйте на аркуші ватману дерево з численними коричневими гілками і виріжте жменьку «листя» з кольорового паперу. Щоразу, коли дитина буде відчувати, що в процесі навчання вона чогось досягла, наприклад, добре вивчила вірш чи змогла вирішити складну задачу, вона може записати це на листочок і прикріпити на дерево. Згодом дерево буде схоже на вражаючу густу, пишну крону!

·    Жодне питання дитини не повинне залишатися без відповіді. Ніколи не уникайте її «чому», незалежно від вашої зайнятості. Детально і з цікавістю відповідаючи на всі питання, ви формуєте в дитини установку, що процес пізнання нового –  це цікаво, і важливо.

· Особиста мотивація дитини виходить із можливостей діяти самостійно й приймати рішення без втручання дорослих. Якщо дитина каже, що вона впорається сама, не потрібно їй заважати. Якщо дитина бере на себе відповідальність, вона повинна йти до кінця. Не треба боятися, що її спіткає невдача або вона отримає погану оцінку. Не варто вимагати від дитини занадто багато. Ставте для неї посильні завдання.

·  Необхідно пояснити дитині, що навчання полягає не тільки в отриманні відмінних оцінок, а й у можливості виправити власні помилки, і найголовніше – в отриманні знань, які стануть у нагоді дитині в житті. Дітям потрібно дати зрозуміти, що оцінки для батьків – не головне. Це допоможе їм орієнтуватися не на зовнішнє оцінювання знань, а на внутрішню мотивацію отримання цих знань.

      І знову ж таки, мультфільми стануть у пригоді з формування та підтримки мотивації дитини до навчання. Позитивні відгуки від батьків та дітей отримано від перегляду таких мультфільмів, як:

1.               Казка "Як зайчик зрозумів, що треба вчитися" 

за покликанням: https://www.youtube.com/watch? v=gdUv6oGrhoM

2.   Мультфільм "Лінь вчитися" за покликанням: https://www.youtube.com/watch?time_continue=3&amp=&v=jWKZJuE1RP0&amp=&feature=emb_logo

      А для самих батьків корисним буде переглянути випуск програми "Сніданок з 1+1", гостею якого була досвідчена психологиня Світлана Ройз, яка розкрила дуже важливу тему: "Кнутом чи пряником: як заохотити дитину до навчання" за покликанням:     https://www.youtube.com/watch?v=b2nxmtah0s4

 

 

 

 

 

 Вправи для мозку

 🔴 Чистіть зуби неробочою рукою

Дослідження показали, що використання протилежної півкулі вашого мозку (як в цій вправі) дає результати швидкого і суттєвого розширення зон кори головного мозку. Як робити: чистіть зуби неробочий рукою, а також не забувайте відкривати і використовувати тюбик зубної пасти тією ж рукою

🟢 Приймайте душ із закритими очима

Тактильні відчуття активізують інші зони головного мозку. Ваші руки помічають те, що неможливо побачити, і посилають про це сигнали вашому мозку.

Як робити: спробуйте використовувати з органів почуттів тільки дотик (робіть все вкрай обережно, щоб уникнути травм). Відкрийте крани і налаштуйте воду, довіряючи своїм відчуттям. Потім мийтеся з закритими очима.

🟠 Змінюйте свій звичний ранковий розклад

Дослідники мозку визначили, що нові задачі збільшують півкулі головного мозку, й посилюють їх активність

Як робити: одягніться після сніданку, гуляйте з собакою в новому районі, змініть улюблений канал ТБ або радіостанцію

🔵  Перевертайте звичні предмети догори ногами. буквально

Коли ви дивитеся на правильно повернені речі, ваша ліва, «вербальна» сторона мозку швидко їх розпізнає і відразу відправляє вашу увагу в інше місце. Коли ви їх перевертаєте догори ногами,

ваша права сторона мозку включається в роботу і намагається розпізнати форму, колір і розміщення незрозумілої йому картинки.

Як робити: переверніть догори ногами фотографії вашої сім'ї, настінний годинник і календар.

🟡 Міняйтеся місцями за столом

У більшості сімей кожен має своє власне місце за столом, але ваш мозок постійно потребує нового досвіду.

Як робити: міняйтеся місцями, щоб змінити становище, яке ви займаєте, і по-іншому подивитися на кімнату, і людей, і навіть на те, як ви дістаєтеся до перцю і солі.

🟣 Вдихайте нові аромати

Ви, ймовірно, навіть не пам'ятаєте, як «вивчили», що запах кави асоціюється з початком нового дня. Задіяти нові нервові шляхи можна, зв'язавши незвичні аромати, наприклад, ванілі, кориці, м'яти, з будь-яким видом діяльності.

Як робити: тримайте екстракт свого улюбленого аромату біля ліжка весь тиждень. Відкривайте і вдихайте його, як тільки прокинулися, потім коли вмиваєтеся і одягаєтеся.

⚫️ Відкривайте вікно машини

Гіппокамп - частина головного мозку, що відповідає за спогади. Вони будуть більш яскравими, якщо в них беруть участь запахи, звуки і образи.

Як робити: спробуйте розпізнати нові звуки і запахи на вашому шляху. Відкрите вікно допоможе вам в цьому.

🟤 Вивчайте продукти в супермаркеті

Магазини спроектовані так, щоб найбільш прибуткові товари розташовувалися на рівні очей, тому коли ви отоварюватися, ви багато чого не бачите.

Як робити: зупиніться біля будь-якого ряду в магазині і подивіться на полиці зверху вниз. Якщо ви побачили те, чого не помічали раніше, візьміть це, почитайте склад і подумайте про це. Вам необов'язково це купувати, ви вже порушили свою рутину і набули нового досвіду.

🔴 Збільшуйте кількість комунікацій протягом дня

Наукові дослідження неодноразово доводили, що брак спілкування має серйозний негативний вплив на загальні пізнавальні здібності.

Як робити: хочете пити? Краще купити напій у продавця в магазині, ніж в апараті з газованою водою. Закінчився бензин? Краще оплатіть чек у касира, ніж карткою в терміналі на вулиці.

🔵 Читайте по-різному

Ми використовуємо різні відділи мозку, коли читаємо самі або слухаємо, коли читаємо вголос або про себе.

Як робити: читайте вголос вашому співрозмовнику, чергуючи ролі слухача і читача. Можливо, ви набагато довше будете читати книгу, зате проведете більше часу разом.

Олена Мартель

Допоможіть дитині повернутися до навчання: 5 простих кроків

Навіть на відносно безпечних територіях дітям досить складно зібратися і повернутися до навчання. Загальна напруга у суспільстві та почуття невизначеності безумовно впливають на психологічний стан дитини. Хороша новина в тому, що дитяча психіка дуже життєздатна. А сталий розклад дня та розумова активність дають внутрішню опору, що допомагає пройти воєнний період. Як допомогти дитині включитися у навчальний процес? Гештальт-терапевтка та експертка ГС «Освіторія» Ірина Плешакова розповідає про 5 простих кроків.

Крок № 1.
Будьте для дитини стабільним дорослим

Психіка дітей і підлітків має величезний резерв самовідновлення і саморегуляції. Більшість дітей повертаються до норми після травматичної події без професійної допомоги психологів просто завдяки підтримці і турботі близьких.

Тому важливо пам’ятати: діти повністю відчувають емоційний стан дорослих, навіть якщо дорослі про це не говорять. Дорослий (на думку дитини) є стабільною опорою і захистом і формує модель для наслідування, правильної поведінки і емоційної регуляції. Тому якщо ви бачите, що дитина занадто знервована — варто стабілізувати власний емоційний стан.

Крок № 2.
Створіть для дитини безпечне місце

Дуже складно зосередитися, коли навколо тебе купа людей. Тому необхідно створити для дитини місце, де вона могла б навчатися. Це може бути кухня або куток у загальній кімнаті. Головне — не відволікати дитину, не обговорювати у цей час війну, не дивитися новини. Ідеально — залишити учня або ученицю самими у приміщенні.

Крок № 3.
Організуйте рутину

Звична діяльність допомагає впоратися з тривогою. Вчіться домовлятися з дитиною і встановлюйте разом прості й зрозумілі правила. Наявність домовленостей окреслює кордони і допомагає взаємодіяти. А сталий розклад навчання дуже у цьому допомагає.

Крок № 4.
Встановлюйте ліміти і дисципліну у поведінці як і в довоєнний час

Підліткам, та й усім дітям, необхідні межі та впевненість у тому, що дорослі довкола як і раніше здатні захистити його. Встановлюйте зони, де дитина може сама планувати і контролювати свою діяльність. Підлітки самі мають відчувати зону свого контролю. Тож якщо дитина хоче самостійно обирати місце, де вона продовжить навчання — дослухайтесь до неї. Сьогодні чимало організацій відкрили доступ до онлайн уроків, тож дайте дитині можливість обрати.

Не рятуйте дитину у повсякденних труднощах. Уміння вирішувати життєві проблеми знадобиться їй у майбутньому. Навчіть дитину робити висновки та передбачати наслідки своїх дій. Навіть в умовах війни.

Крок № 5.
Вчіть дитину впевненості у собі та своїх діях

Самооцінка включає дві складові: мої переконання про себе і те, що, як на мене, інші думають про мене. Розвиток почуття власної гідності дитини — тривалий і безперервний процес, який буде найуспішнішим, якщо дотримуватися таких правил:

·     Виявляйте інтерес до дитини та заохочуйте її розповідати про себе.

·     Хваліть дитину. Похвала — це найшвидший шлях до підвищення самооцінки дитини.

·     Наголошуйте на унікальності дитини, не порівнюйте її з іншими. Порівняння знижують почуття власної гідності.

·     Створюйте ситуацію успіху дитини, дозвольте їй допомагати вам або іншим.

·     Не забувайте обіймати дитину і казати їй, що ви її цінуєте, що вона важлива для вас, що вам подобається разом проводити час.

·     Будьте обережні з критикою, оцінюйте поведінку, але не дитину.

·     Будьте поруч із дитиною, коли їй погано. Допоможіть їй впоратися з почуттями та емоціями, підкажіть, як подолати неприємні відчуття.

·     Визнавайте свої помилки, переконуйте дитину в тому, що всі іноді помиляються, адже це частина життя. Вибачайтеся перед дитиною, якщо ви зробили щось не так. Вибачення та вміння визнавати свої помилки свідчить не про слабкість людини, а про її впевненість у собі.

 

 Як повернути емоційну стабільність:

1. Будьте оптимістичними.

Це не означає, що варто дивитись на світ крізь "рожеві окуляри". Але навіть у найважчих ситуаціях, коли потрібно дійти до мети, потрібно дотримуватись балансу між реалістичним поглядом на життя та позитивними прогнозами.

2. Дивіться страху у вічі.

Уникання речей, що лякають, часто змушують ще сильніше боятись. Тому зробіть все, щоб бути захищеним від того, що викликає у вас страх та зустріньтесь з ним віч-на-віч.

3. Не приховуйте власні недоліки.

Так ви витрачаєте енергію та час на даремну справу, краще зосередитись на справді важливих речах та вдосконалюватись.

4. Насолоджуйтеся процесом.

Згадайте, коли востаннє ви займались тим, що приносить вам задоволення та радість. Саме час спробувати це знову.

5. Не забувайте про спорт.

Фізична активність допомагає підтримувати лише тіло у формі, а допомагає організму краще справлятись зі стресом.

6. Додайте сенс у своє життя.

Не бійтесь ставити перед собою цілі, мріяти та шукати покликання.

 

Поговоримо про права і обов`язки

         В документах прописано, що люди від народження мають права: діти мають право жити з батьками, отримувати їх піклування та захист. Батьки, в свою чергу, мають право мати дітей та опікуватися ними (інакше, дітей одразу після народження забирали б). В принципі, з правами все зрозуміло, що хочу робити, те і роблю.

         Набагато цікавіше з обов`язками. Колись в одній розумній книжці доволі відомого автора я прочитала: «Ніхто нікому нічого не винен». В контексті книги це означало, що обов`язки – це міф і не існують. Це стосувалося сімейних і партнерських стосунків, тобто одна людина не зобов`язана піклуватися про свого партнера чи партнерку, дітей, своїх батьків.

         Цікаво, і хочеться прийняти таку позицію. Адже відсутність обов`язків нібито додає більше прав і жодної відповідальності: захотів переспав з дівчиною і мене не цікавить, що вона завагітніла – це її проблема, або живу в сім`ї і не допомагаю рідним по господарству, зароблені гроші витрачаю виключно на себе, бо не зобов`язаний/не зобов’язана, і т.д.

         Зручна позиція? Звичайно. Однак виникає питання, про яке рідко хто з такою життєвою позицією замислюється: «Якщо я нікому нічого не винен/ не винна, то, можливо, мені також ніхто нічого не винен і не винна?». Наприклад, якщо я не зобов`язаний/не зобов’язана допомагати своїм рідним (пофарбувати щось, принести, коли просять, прибрати), то, можливо, тоді і мама  не зобов`язана годувати, прати, обслуговувати?

         Цікавий ще феномен, коли батьки платять своїм дітям за послуги, які дитина погоджується виконати: наприклад, принести куплене чи пофарбувати паркан. Як ви до цього ставитеся? Особисто я, негативно. На мою думку, таким чином ми виховуємо в дітям пасивного споживача, а не повноцінного члена родини.

         І ще. Піклування про когось – це право, чи обов’язок, чи бажання?

         Подумайте про це.